
Сьогодні я це відчула всім своїм нутром, шкуркою, носом, очицями і, звісно ж, язиком! Проходячи повз кабінет, в якому щось святкували, я вкинула собі до рота запашну черешеньку, і пішла далі у справах. Духмяний післясмак не давав спокою, дражнячи піднебіння. Краєм вуха я почула, що цю смакоту купили на «якомусь ринку».
В обід я поїхала у справах на пошту, тут поруч, в спальному районі. Повертаючись дворами до припаркованої на вулиці машини, я раптом помітила синє шатро. «Ринок», - сказав мені внутрішній голос. «Черешня», - відповів язик. І ноги понесли…


Маленький чистенький простір вразив мене з першого кроку. Червоний-помаранчевий-насичений зелений-жовтогарячий-фіолетовий… Всі барви літнього огороду водночас вистрілили в очі, а знайомі з дитинства запахи заполонили свідомість. Як зомбі я почала бродити рядами. Мені стало раптом все одно яка ціна. Я просто захотіла все це спробувати! Першою стала суниця – аромат червневого лісу різко вдарив в ніс, на мить мене відкинуло

Вийшла я з цього іграшкового ринку як очманівша. В руці важкенький пакетик. І раптом задумалась – чому я собі в цьому відмовляю? Невже мені шкода грошей? Та наче ні…. А що? Я раптом згадала свій останній візит у фруктовий відділ, і зрозуміла – мене він не збуджує. А я купую

А за ягодами треба ходити на базар…) А ввечері ще морозива купити…
2 коментарі:
Я думав: бiлка - хижак, а вона виявляеться травоядна iстота!:)
Ягоди не трава:-) Нє))) Мнясо вона теж поважає, а ягодки любить ще бейлісом заливати, хіба Білки алкогольні тварини?!)
Дописати коментар