Арт-терапія

«Вышел месяц из тумана,
вынял ножик из кармана»

Себе треба виховувати. Ми вважаємо, що маємо право виховувати своїх дітей, але собі часто даємо поблажки. В якусь хвилину сьогоднішнього дня я відчула, що на мене навалюється смуток. Не дивуйтесь – жінці не потрібно мати причину, щоб безпричинно засумувати. Противний такий і підступний стан. І він тягне за собою лінь. «Ні-ні! Тільки не це! Я не хочу лінь!», - розрепетувалась я сама на себе і вирішила зробити щеплення. А який найефективніший засіб проти ліні? Правильно – роба! Як то казав колись мій фізрук: «крепатуру лечит физкультура». А лінь лікує робота.

І я почала працювати. Голкою. Ниткою. Шерстю. Бусинками. Робота ця хоч і фізична, але творча. А натхнення пішло гуляти ще на минулому тижні. Але я мужньо його закликала і… воно мене почуло!

Результат:
- У мене є місяць, 3 години назад про появу і зовнішній вигляд якого я нічогісінько не підозрювала
- Завершений set міні-подарунків для колег
- Дебільна радість, що нарешті я ці «подарунки» повішу на надійні груди
- Приємна втома – «от я молодець як попрацювала»!
- Помітно підвищений градус настрою (келих вина?..)
- Вимальовуються ідеї для наступних «цяць»…… і совість вже не так мучить, що ще не приступила до створення тварин шерстяних……. справи рухаються:)

Висновок:
Хочеш просуватись, а не спати – дій. Клей літачки, вишивай ягоди, віджимайся 20 разів, пиши пост – виходь, шукай і бийся.