Примітивність – не факт. Сила в простоті. І красі.

Коли сама подорожую, стаю гіперспостережливою гаволовкою. Починаю загортати в філософію шмотку, яку щойно купила, розмовляти з навігаційними системами і співати оди кулькам морозива. Примітивність – не факт. В цю хвилину я доїдаю свій літаковий обід від Lufthansa. З м’яса – лише шпинат, з пива – лише вода, з овочів – лише серветка із зображенням якогось боба.

АЛЕ Ж ЯК СТИЛЬНО – піпец! За дизайном, а зокрема фуд-дизайном – майбутнє! Саме він врятує нашу планету від нестачі їжі – будемо харчуватись красою та емоціями!

Елегантна біла таця з вигнутими формами – міні рояль в бортовому інтер’єрі. На кришечці з гарячим турботливо написано No pork, щоб часом якийсь турок не подавився, а заодно і вегетаріанцям реверанс, і нічого, що маслини АRО (100% ARO, рецептором впізнаю), зате ЯК ГАРНО! Макарончики, імітація карбонара з зеленим озером шпинату посередині та АRОплавами навкруги! Гарно! Чесно гарно! І економно, мля, самі порахуйте – ані м’яса, ані риби, ані сиру, ані свіжих овочів. Але не можна у нас забрати так все зразу – тому креативні голови німецьких маркетологів шукають рішення і тримають свої носи в тонусі тенденцій. Трав’янисто зелений клаптик молодого горошку… це що овоч? Ні - рекламка на таці! І те, що це біб під чудовою назвою «okra» - ніхто не знав до цього польоту, а зараз от читаю (замість того, щоб жувати помідор) – planted as early as second millennium BC. It one of the oldest of all vegetables. Native to Ethiopia, but today prized all over the world. Блін, воно що в макаронах було? Я що злопала щойно якийсь а…ний делікатес і не помітила? Що це було? Мля, мультитран в інтернеті, інтернет на землі, а я на висоті ХХХ футів, лінгва в жопі – що таке okra – хелп! Ну і фіг з нею – зате зелена і гарна, а я стала на одну окру розумніша. Рухаюсь далі – булка офігенна, пахне Францією, подають щипчиками, благородна сіра (а не якась там біла з макдональдса), маселком, маселком….. Ну і доповнює комплект чудовий бузковий елемент. Можна не їсти – просто дивитись на картину в комплекті: білосніжна таця, новонароджено-зелена паперова okra, корично-сіра булочка і прозорі разові прибори… Loft в мініатюрі: зелена лілія в склі, дерев’яна підлога і білий-білий диван… Фух, що це я вже не туди… написалась.. Anything else to drink? Воду без газу – вуаля, обожнюю мініатюри, пляшечка на 0,2л вдале завершення трапези.

Я знаю – вони платять кухарю з маркетинговою освітою, креативним баченням та аналітичними здібностями. Чому? Бо я у захваті пишу про них, вони на мені зекономили, а я, задоволена як слон, їм приторно-солодку Мілку. Бо вона гарна і у бузковій обгортці… Краса спасе і нагодує світ.

P.S. Black Zebra Tomato - на зворотньому шляху вбило на смерть:)