15 жовтня 2012

Повернення

Добрий вечір, блог... Закинутий, забутий. Прийшла Білка із вінником в руках, буде прибирати. Вимітати сумніви, протирати очі, пилесосити смуток, провітрювати депресію. Прийшов час підвести перші підсумки. Ти хотіла змінити своє життя, і воно змінилось. Два роки тому ти не знала, де будеш зараз. Найважливіше навіть ні "де", а "що". Картинка змінилась. 30 років викривлених цінностей вимило за рік. Інтенсивний досвід - гарна пральна машина. Найголовніше, що нарешті, вперше у своєму житті, ти зрозуміла чого ж тобі хочеться - в особистому, професійному, фінансовому планах... Бачиш дорогу - тільки бери і йди. Якось раптом стало все на свої місця. Ти знаєш як саме хочеш, а ще важливіше як НЕ хочеш жити. Справжня дружба, кохання і віра, наснага і наполегливість, відвага і радість... За гроші цього не купити. Краще їх потратити на лижі(дуже дорогі), квиток на літак, перші парфуми для доньки, мопед і смачну їжу. А ще... музика. Якщо ти колись зробиш туту, то воно буде про музику, ти знаю, що це правильно, бо від цієї думки стає комфортно і приємно. Природня цікавість - риса, яку ти виховуюєш в собі щодня. Дається не легко, але чим далі тим природніше. Задавати багато запитань, роздивлятись, не зупинятись перед зачиненими дверима, говорити із незнайомцями, не боятись проявляти свої емоції... А ще ти відчуваєш себе юною. Якось навіть дивно...Наче ти закінчила вчора університет, і вийшла на свою першу в житті роботу...наче все, що було до цього тобі наснилось. Лише рідні люди залишились справжніми, а все інше перетворилось на суцільний сон. Тепер ти знаєш, чому була не дуже щасливою там... Через відсутність сонця, через відсутність перспективи, через присутність "третьої" в твоїх стосунках, через те, що все довкола вимірюється грішми... Зараз сонце світить щодня, перспектива є, бо ти сама її створюєш, ти сама (і тобі сумно), і ти тепер знаєш для чого потрібні гроші. Найбільше у світі ти хочеш об´єднати свою маленьку родину, щоб щодня бачити шматочок неба в очах любої доці... Все буде добре, я знаю.