22 серпня 2010

Океан

Я купалась в океані. Вперше в своєму житті. Хвилі були гарними і теплими. Вміру солоними. Безмежними. Як і моє щастя в цей момент. Невже це я? Невже я тут? На краю Європи? На перехресті континентів? В ОКЕАНІ? Який я не бачила ніколи в своєму житті, а тепер він омиває не лише береги Європи та Америки, а ще й більчаче тіло? Так це я. І я тут. Тут і зараз. І я кажу собі - "запам'ятовуй цей момент на все життя. Як ти тут у цих ніжних хвилях і те як тобі ДОБРЕ!". Можуть випасти лінзи з очей... цей факт мне хвилює, але не настільки, щоб не насолоджуватись ОКЕАНОМ!!! Я щаслива!
Моя мама каже, що я слухаю "бум-бум, умца-умца". А мені дуже подобається...kissfm.ua

Один день з життя Білки

Що запускає в мені програму щастя? Зранку я крок за кроком починаю робити важливі справи.
12:00
Розібрати з донькою іграшки. Годину весело сперечаємось чи залишати в живих безногу ляльку, чи відправити її до смітника, відсортовуємо давно забутих песиків-слоників і перекладаємо з кошика у валізку яскраві наклейки. Старі календ арики летять в пакет на викидання. Машинку і кубики віддамо сусідському хлопцю, а Олі треба намалювати картину…
15:00
Моя подруга народила сина. Манюсьці вже майже місяць, а я її так ще і не привітала. По голосу розумію, що подруга в шоці від своєї нової ролі, добре, що вони з чоловіком по черзі все роблять. Беру подарунок і їду до них. Віка жадібно розпитує мене про всіх спільних знайомих і життя взагалі. Гарно мені. Я її трохи розважила. Життя нове народилось.

16:30
Моя манікюрша була у відпустці. Сьогодні ми зустрілись. Скільки цікавого у неї відбулось! І нігті тепер у мене гарні, нарешті вона приїхала!!!
20:00
Дозволяю собі слабинку. МакФлурі? Шррруххх! І я вже мчу по набережній, заходить втомлене спекотним літом сонце, виблискує коричневий Дніпро… літа залишилось 9 днів… лише 9… а я так і не побувала на Трухановому острові… А чому ні? Паркуюсь під мостом, біжу нагору – як же гарно їсти морозиво посеред річки, дивитись згори на біленькі катерки і мріяти про літо, яке закінчиться через 9 днів, а нове почнеться вже так скоро – дише 9 місяців лишилось!
21:00
Здатність розрізняти запахи – найгостріше зі всіх людських відчуттів. За розпізнавання запахів відповідає верхня частина носоглотки, куди повітря при звичному нашому стані ніколи не потрапляє. Його досягають лише випаровування летючих речовин. Вино. Сьогодні треба спробувати щось нове. Таке, яке мене порадує. Франція? Симпатичне місцеве вино сорту «Мерло». Гарне. І передбачення на чеку в супермаркеті – «Сьогодні ви отримаєте задоволення».
22:00
В ефірі A State of Trance. Я відчуваю себе сповненою сил, молодості та щастя – мені цікаво все знати, а попереду ще стільки всього нового і цікавого!

Мені дуже гарно!

20 серпня 2010

Є ідея? Міняємось!

Чому деякі люди так бояться ділитись своїми ідеями? Відповідь, яка одразу крутиться на язику – вони бояться, що їх ідеї вкрадуть чи привласнять. Тут є доля здорового глузду. Я сама не люблю, коли мою гарну ідею, якою я поділилась, аби зібрати додаткову інформацію, виставляють за свою, на кшталт «хто перший прибіг до директора з гарними новинами». Але я все одно думаю, що це не привід не ділитись своїми ідеями, адже:

- якщо ми не випускаємо ідею «в люди», вона займає місце на поличках нашого мозку. Звідки ж тоді братись новим, якщо все зайнято? Так можна на все життя і залишитись генієм однієї ідеї. Знаєте є такі дядьки у засалених жакетах, які роками носяться всіма установами із своєю геніальність.

- працює закон всесвітнього обміну – якщо ми не дамо свою ідею, то не залишимо собі шансів отримати ідеї інших.

На першому пункті зупинятись не буду, бо вже про це писала. А на другу думку мене наштовхнуло відео виступу Мета Рідлі.


Культура обміну завжди була фактором, який відрізняє людину і тварину. І правда – де ви бачили собаку, який би погодився обміняти свою кістку на іншу кістку? Ми обмінюємось – речима, результатами своєї праці, почуттями, враженнями і … ідеями! Саме обмін ідеями і є тим святим моментом синергії, що веде до спеціалізації. Всі ми знаємо зовсім трішки, і ніхто з нас не знає всього. На роботі – ми всі спеціалісти у своїй вузькій сфері. Хтось вміє робити звіти, хтось управляти компанією. Президент країни знає як керувати, а балерина знає як робити «па-де-де». Працюючи разом із своїми ідеями та вміннями президент та балерина можуть створити непогану країну, відому на весь світ своєю сильною балетною школою. Такий всесвітній закон обміну надає людству можливість робити такі речі, які вони абсолютно не розуміють! В кінці кінців, обмін (ідеями) допомагає підвищувати рівень життя кожного з нас.

А ви що думаєте – мінятись чи не мінятись? І, взагалі, де брати нові ідеї?

16 серпня 2010

Трусики для хвоста

У Білки великий і пухнастий хвіст. Іноді важко з такою красою знайти пристойну білизну. Але можливо:) Чи вона непристойна?

03 серпня 2010

Preguntas

Уміти задавати запитання

Я щаслива, що в моєму житті є вчителі. Уроки, які я від них отримую – неоціненні. Задавати запитання – ось чому я зараз вчусь. Для мене людини інтровертної спілкування з великою кількістю людей завжди було дещо дискомфортним. В першу чергу тому, що я не завжди знаю про що саме говорити, діалог уривається і.. що далі? Тепер я починаю розуміти – потрібно навчитись мистецтву задавати запитання і тоді спілкування буде корисним та результативним!

Правило 1. Задавай запитання на теми, які цікавлять того з ким спілкуєшся.

Люди люблять розповідати про себе та свої досягнення, а також про проблеми та ускладнення. І те, і інше – клад нових ідей та інформаці, а також можливість знайти «зачепку» для подальшого спілкування.

Правило 2. Якщо спілкування у електронному вигляді, закінчуй своє послання запитанням

Особливо, якщо спілкуєшся із чоловіками. Знак запитання запрошує їх до подальшого діалогу. Немає запитання – немає продовження бесіди. Я не агітую перетворитись на суцільне «чомуякде?», але доречно закінчений лист на запитанні підвищує шанси продовження розмови.

Правило 3. Хочеш отримати інформацію – давай інформацію

Але треба знати й міру. Шквал запитань може злякати іншу людину, особливо, якщо ви знайомі нещодавно. Тому, найкраща стратегія - зрозуміти, що цікавить співбесідника та дати йому це. А потім вже задавати свої запитання :)

Можна ще Ларі Кінга почитати на цю тему.

01 серпня 2010

Знаки

В отведенный для беседы час говорит Херригель своему наставнику:
«Когда я натягиваю лук, наступает такой миг, когда становится ясно: если я прямо сейчас не спущу тетиву, то потеряю решимость».
«Пока ты не перестанешь мысленно подгонять миг выстрела, ты не овладеешь искусством стрельбы из лука, - отвечает наставник. – Бывает порой, что промах объясняется чрезмерным жаром и излишним пылом стрелка».
Воин света иногда думает: «То, что я не сделал, не будет сделано никогда».
Это не совсем так: он должен действовать, но должен и покорно ждать, когда в нужное время вступит в действие Вселенная.


Пауло Коельо «Воїн світла»


Сподіваюсь, що я свій вибір зробила правильно… Не даремно ж я відкрила саме цю притчу, коли мені так потрібна була відповідь.

Принцип GMAT у житті

Тест GMAT побудований по такому принципу - перше завдання тобі дають середнього рівня складності, а далі все залежть від твоєї відповіді. Якщо правильно. наступне буде склдніше і твої бали підвищться, якщо не правильно - наступне буде легше, але і бал теж.
Думаю, що в житті та сама логіка. Чим вище ти забираєшся, тим складніше (і цікавіше!) наступне завдання. Наверху легко не буває - зате і бал там вище!