Транс поглинає свідомість

Головне – це правильно настроїти баси, вмістити звук у 2 квадрати салону авто і відкрити свою свідомість назустріч Всесвіту, в якому все дуально. Чоловік і жінка, інь і янь, чорне та біле, земля і небо, мінор та мажор, ритм і мелодія… Ми різні, але не можемо одне без одного. Ритм і мелодія – різні, але співіснують разом в музиці.

Транс – не проста музика, її важко зрозуміти непідготовленому вуху. Не кожний почує та зрозуміє ритм. Але той, хто хоча б один раз в житті впіймав хвилю, і його свідомість поглинув транс, той назавжди опиниться в полоні всеоб’ємного ритму.

Транс схожий на стадіон із багатьма доріжками для бігу. Постріл – марафонці побігли в єдиному темпі. Декілька кіл – розстановка сил змінилась. Ритм тримає лінію – бігун-лідер взяв темп. А на паралельних доріжках відбувається своє життя – в іншій площині йде свій ритм. Всі ці звуки співіснують, вони разом, але кожний з них співає свою пісню, не вибиваючись з хору. Трансовий трек – як тортик, який складається з декількох шарів. Можете їсти один за одним, а можете вкусити все разом. І так смачно, і так.

Мені завжди було цікаво – чому класична музика така складна для сприйняття. Коли я почала слухати електроніку – зрозуміла. Електроніка і класика «працюють» по одному принципу – в їх основі лежить ритм. Дивно, але це правда. Знайоме порівняння – «я не можу з першого разу повторити мелодію». Так можна сказати і про класику, і про електроніку. А все тому, що в основі – ритм. Мелодія є, але вона не головне. Якщо б музика еволюціонувала, то ритм стояв би на щабель вище мелодії. Він – досконаліший у своїй простоті. А от у «попсі» заводить мелодія. Тому так і чіпляються «мотивчики». Я не претендую на те, що моє порівняння єдине вірне, але відчуваю, що рухаюсь я у вірному напрямку.

Транс – як салат-бар. Є звуки, їх можна змішати, заправити фантазією і отримати картинку позитиву із зарядом бадьорості. Він – легкий і без холестерину. Під нього гарно думається, бігається, їдеться, танцюється і кохається. В останньому не останню роль забирає ритм. Правильний ритм. Наприклад, такий, який пропонує Markus Shults.

У цього хлопця взагалі дуже сексуальний транс. На фізичному рівні. Як це? А просто – коли врубаєш на повну гучність у замкненому просторі, то звуки оживають і наче торкаються тебе. Як біля колонки на шкільній дискотеці : -) У Markusa Shultza дуже чоловічий стиль. Це чути навіть у криках натовпу на бек треках – ніяких жіночих вересків, просто тваринний рев якийсь. Ритм йде накаткою, шаленою хвилею. В якийсь момент ти розумієш, що вже не контролюєш ситуацію, а ритм контролює тебе, а ти настільки розслаблено, що зараз вибухнеш. Щоб потім знову розігнатись і……….

Початківцям трансу я Markusa Shultza радити не буду, а от просунутим юзерам – вслухайтесь, оцініть, відчуйте цей всепоглинаючий ритм. Він всюди – зверху, знизу, в твоїх руках, в тобі і в грудях. Цей ритм струменить лазерними променями, ковзаючи рухливими маківками зшаленілого натовпу, опиняючись в плескаючи долонях, проминаючи діджейський пульт, занурюючись у темряву, виранаючи у серцях… Ну і звичайно – Markus постійний резидент Armada Music!