Зачаровна Десною

Вчора був не мій найкращий день, а вірніше – вечір. І це підштовхнуло мене думати про те, чи було хоча б щось хороше. І я думала – ДЕСНА. Своє вчорашнє життя я присвятила їй – річці свого дитинства. Вона не знає про це, але, якби знала, то напевно ю зраділа б. Тому що Десна як дівчина. У цієї стрімкої річки дуже жіночий характер. Вона звивиста і непостійна у своїх настроях. В один рік розливається, в інший тече звичним руслом. А ще у неї повно творчої енергії – її можна впізнати за почерком, яким вона щороку малює все нові і нові картини. У грайливому настрої вона постає у всій красі – коси золотистого піску раптом з’являються по середині, можна уявити себе богом і ходити посеред річки по кісточки…Напевно, коли вона заливає свої ж широкі пляжі, показує, що сердиться. Як справжня жінка Десна дарує життя. В її водах водиться багато всякої риби і іншої водної живності. День проведений на Деснi залишає неповторне враження. Десна зачарує та манить знову і знову…