17 вересня 2010

Спеціаліст по зніманню самогубців з балконів та утиранню дитячих сопель

Якби я не стала піарщиком, то вела б переговори із террористами та самогубцями.

Я не знаю як ця професія називається, але є ж такі спеціальні люди, які гукають промови у мегафон в той час як чоловік середніх років у помятому костюмі та краваткою, закинутою на плече вітром, намагається звершити останній у своєму житті стрибок. А я стою на землі із задертою головою і мій голос як амортизатор утримує відчайдуху від кроку в нікуди.

Або психопат дзвонить у мою компанію, загрожуючи потягати по всіх судах світу, а я цукровим голосом відповідаю як я його розумію і як поділяю його точку зору (бідний ти мій, ех). Клієнт задоволений, його проблема вирішується, пар випущено, пацієнта привели в норму.

Дочка не хоче вдягати новий спортивний костюм. З аргументів лише сльози, трагічний вираз обличчя та тупотіння ногами. Запитання – найкращий спосіб втихомирити. Мася потроху задумується і забуває про свої сльози. Разом знаходимо причину – давить резинка.

У кожній роботі є свої кепські моменти. У піарщика противні журналісти та боси-самодури, у переговорщика-психолога – «помічники», які не в тему вриваються вашу задушевну бесіду. Десять хвилин я задаю свої нудні запитання, моя перемога на відстані міліметрового кроку, який спітнілий дядько невпевнено, але робить назад… і раптом чийсь істеричний вереск вривається в процес – «нєєєє, не роби цього!», бах і міліметр назад стає кроком вперед, шіт.

З дітьми часом взагалі не просто. Все всередині мене закипає, але ззовні я тримаю обличчя – не кричу і не нервуюсь, по-материнськи продираюсь крізь рев та сьози, вгамовую м’яко і задаю свої запитання тепло. Мася припиняє схлипувати, сльозинки майже висохли і вона мені починає розказувати про свої горесті. І тут зненацька залітає добра душа (бабуся, батько…) і починає лементувати – «Ну чого ти плачеш?» (Вдягни кофту! Я сказала швидко! Ми запізнюємось!..). Бах – плач, крик, рев…

Висновки? Ні - це просто роздуми про те, що виховувати дитину так само важко як знімати самогубців з балконів.

P.S. Тільки дуже прошу вас, професії вихователя дитячого садка, оператора кол-центра чи слідчого - не пропонувати! Хочу бути спец-агентом :)

3 коментарі:

Skuns сказав...

А знервованих та голодних скунсів з поні ти зможеш вгамувати??

ash-berry сказав...

ага, знаєш як складно бути спецагентом..усілякі завдання, зміна зачісок, зовнішності,немає спокою ні вдень ні вночі..

Bilka сказав...

А зате ж як цікаво!