До кожної мрії додається в комплект спосіб як її досягати. А шансів на це рівно стільки, скільки ми самі собі даємо...

Мужской гид по шоппингу

Автор: Flat Cat

Узкие джинсы, над которыми нависает жирный живот и бока, педерастические сумочки, галстуки c садами удивительных цветов, длинноносые туфли, рубашки в стиле пожар в джунглях, фиолетовые свитера и розовые носки… Или наоборот – серо-практично-мешковатый ассортимент вещевых рынков под девизом «быть как все». Если мужчина позволяет своей женщине выбирать для него одежду, он неминуемо попадет в одну из этих двух категорий.

Потому, что женщина либо выбирает по принципу «как себе» ярко, красиво, броско. Либо по принципу «лишь бы ж… ему прикрыть».

И мы, мужчины поначалу бунтуем – «ну что за гадость ты мне купила», а потом покоряемся и пополняем ряды таких же несчастных. А все почему? Да потому, что не умеем и не любим покупать одежду. Потому, что единственный пример покупки одежды мы получаем от женщин, наших матерей, а потом и подруг и то, что мы видим, нас безумно раздражает и пугает.

Нас раздражает абсолютно нелогичный процесс поиска, когда количество вариантов все растет и растет и даже когда нужная вещь вроде бы найдена «нужно еще съездить проверить другое место». Нас пугает непредсказуемый результат поиска вещи, когда вместо давно необходимой пары обуви у нас вдруг появляется третий свитер, купленный на вырост потому что он «такой миленький и цена приемлемая».

Пытаясь повторить этот процесс самостоятельно мы сходим с ума и начинаем искать кого-то кто сможет купить нам одежду, оставляя себе роль кошелька и подносчика сумок. И носителя узких ультрамодных джинсов, в которые никак не влазит выросший живот.

А на самом деле нужно лишь построить процесс по-другому. По мужски. Не увеличивая до бесконечности количество вариантов и проверяя все возможные точки в ожидании того самого теплого толчка в солнечное сплетение «ОНО!!!», а целенаправленно отметая неудачные варианты и тем самым сужая поиск до приемлемого минимума.

Итак 5 правил мужского шоппинга.

Правило №1. Забудьте слово распродажа. Если вы конечно не мазохист, любящий стоять в очереди в примерочную среди разгоряченных женщин с кипами хлама в руках. Планируйте заранее, что именно вам нужно на сезон и покупайте в его начале, когда в наличии есть все размеры и марки.

Правило №2. Монобрендовые бутики – для женщин. Мультибренды и универмаги – для мужчин. В универмаге можно сразу перемерять все интересующие марки и раз и навсегда забыть те, которые не подошли, а заодно определиться с размерами. При таком подходе один-два магазина будут решать 90% ваших проблем с одеждой.

Правило №3. Бренд для женщин значит «мода», для мужчин «минимизация выбора». Если вещь определенной марки подошла вам однажды, будет подходить и в дальнейшем. Марка это всегда определенный фасон, крой, материал, гамма расцветок, размерность. Радикальные изменения редки, но каждый сезон марки обновляются, а это значит, что год за годом можно выбирать вещи одной и той же марки, оставаясь актуальным. Запомните «свои» марки и размеры в этих марках и не тратьте время на поиск чего-нибудь «модного» или «свежего».

Правило №4. Женщины носят то, что модно. Мужчины носят то, что стильно. Стильно – это не то, что рекламируют в журналах и носят в рекламе Кока-Колы. Стильно это то, что подходит конкретно вам. И если все носят фиолетовые рубашки, потому что это модно, а вам фиолетовый – как ножом по горлу, носите себе голубые и радуйтесь.

Правило №5. Не экономьте на аксессуарах (и здесь, наконец-то, никаких противоречий с женщинами). Мужской образ – это обувь, часы и стрижка. И если с последнее к шоппингу не имеет никакого отношения, то обувь и часы должны быть лучшие. Ну или по крайней мере лучшие в доступном вам ценовом диапазоне.

Замість коментарів

Якось я започаткувала чудову рубрику – hosted post. Нарешті – УРА! – тепер вона оживає! В моє більчаче дупло прислав рудий Лис поcилочку – чоловічий погляд на шопінг. Емоції мене переповнюють. Але все до останньої коми у цьому ессе залишається незмінним і належить клавіатурі автора. І хоча я переконана, що в багатьох жіночих душах заверещить обурення, але це – «Чоловічий гід по шопінгу», а значить великий ресурс для висновків, які можуть зробити розумні жінки), і керівництво на озброєння для чоловіків. Допомагає надихнутись на свої пости. Так що – хто має свій погляд на шопінг – велкам ю, присилайте). А різні більчачі погляди на ці речі – тут>>

Сенс стосунків в тому, щоб піклуватись одне про одного

Change begins within - Зміни в тобі

Жінка щаслива у стосунках лише тоді, коли пишається своїм мужчиною. Я - щаслива.

Читаю по обличчю

Що можна прочитати на обличчі незнайомого чоловіка за 2 секунди? Іноді зовсім нічого – просто проходиш повз. Часом, хочеш затримати погляд на довше і дізнатись про нього більше. Або просто дивишся і не читає. Іноді перехоплює в грудях. А сьогодні я побачила обличчя чоловіка, на якому було написано все. Все, що він робив учора ввечері, які у нього цінності, скільки грошей він має, де він їх краде і як ставиться до людей взагалі, і жінок та дітей зокрема. І хоча я просто проїжджала повз нього в авто, але цупкий неприязний погляд вловила.

Високий, в стильному темному костюмі, краватці, зав’язаній на італійський манер, світлій сорочці та нахабно розстібнутому пальто. Вчора йому було добре. А сьогодні вранці – тяжко. Він наче вдягнений в накрохмалену форму – все стоїть, пахне, скрипить і біліє. А з коміра стирчить втомлений фейс з розтріпаними пацьорками світлого волосся. Очей не видно, їх укутали водянисті мішки – китайці в місті. Злі очі. Він явно вчора не на дитячому дні народженні випивав шампанське. Здається його ще й досі штормить. А може він що міцніше приймав і навіть спати не лягав. Модний такий, розтягує широкі швидкі кроки із здивованим виглядом «о… сніг… херня якась». Ми зразу маємо зрозуміти, що он там за 5 метрів то його «мерс» виблискує. Як правило, чим такий типаж займається – загадка. Біг він в печерський суд чи штаб Яника. Напевно з категорії чиновників, які «придумують схеми», приватизують, зливають і поглинають, радять і виконують держзамовлення.

Сиджу і думаю: чи то я така прониклива стала, чи у мене фантазія бушує? Чи з вами теж таке буває – бачите людину 2 секунди, а вже розумієте про неї все?

Подорож у пів хвилини

У мене завали на роботі, але ранковий літературний настрій такий потужний, що я поборола своє бажання працювати і вирішила спочатку написати. Бо як не напишеш зразу – вже потім настрій можна і не впіймати.

Завжди є в житті момент, коли всі довкола ловлять гав. Головне, щоб ти в цей момент діяла.
Підтвердження цьому знаходжу у життєвих ситуаціях. Вранці як звичайно я везла доцю в школу. Ми успішно розвернулись і стали чекати зеленого світлофору на площі Слави. Але на перехресті стояв регулювальник, розмахуючи своєю безтолковою палкою. Ми мирно гомоніли в машині, коли я звернула увагу, що потік з нашого боку за 5 (!) хвилин взагалі не просунувся. Без агресії я поклала долоню на клаксон. Секунд так на 30. Коли відпустила – почула за спиною дисонований духовий оркестр. Водії закипали, а мент лише піддавав жару. Він пропускав потоки праворуч і ліворуч, він навіть пустив зустрічні машини, а нам «стоп». Своє знущання він прокрутив три рази. Три рази ми вибухнули духовим залпом. Марно.

Я почала нервувати, бо доцю «записують» за запізнення і вона могла розстроїтись. З цією думко раптом, в одномоментя, світ довкола мене застиг – спина мента, дудіння навкруги, носи автівок з лівого повороту, дядько в машині поруч колупається в носі, вид пустої зустрічки у дзеркало заднього виду і чиста зустрічка попереду, плавний розворот, невпевнений взмах палкою, очі мента повільно підіймаються і округлюються, губа із свистком відтопирюється… Все зупинилось в русі і лише мій напрямок на лівий поворот по зустрічці цнотливо вільний. І я поїхала! Подорож у пів хвилини.

Картинка нагадала мені сюжет невідзнятого фільму. Уявіть, відбувається пограбування магазину, бандюкуватий грабіжник виймає свою гармату і матюкає касирку. Стоп кадр! Переляк в очах дівчини, скажена морда злодюжки, який розбризкує застиглу в повітрі слину, напіввідкритий касовий апарат, відвідувачі розпластані на підлозі….. І тільки ти можеш рухатись. Береш гроші з каси, кладеш їх в мішок і вішаєш на шию злодюжці, знімаєш йому штани, обвязуєш ноги, вкладаєш в руку іграшковий пістолет, і дзвониш ментам. Розморожуєш сцену перед входом копів. Бу-га-га))

До речі, а як ви тренуєте свою реакцію?

Абревіатури

Твіттери, гмейли та закордонні однокласники вчать мене спілкуватись абревіатурами. за останні дні я дізналась вже 2 нових!

lol! - stands for "Lots of laugh" (чи "Laughing out loud") або іноді "Lots of love". Але перше ймовірніше, бо Тієсто використовує це у кожному третьому твітті. Коротко це - "ржу не могу"

ttyl - stands for "Talk to you later". Теж чудова фразочка. Гарно нею закругляти бесіду. Коротко - "говорить не могу".

Я можу увити, що зі мною буде, якщо я рік провчусь закордоном! Видам словник абревітур і продам його за великі гроші:)

LOL!

TTYL)

Фрау Frey Wille

Помічали, що коли ти сильно чогось хочеш і коли щиро віриш, що воно станеться, то наче увесь Всесвіт починає тобі допомагати у цьому? І люди знаходяться потрібні, і випадковості якісь трапляються невипадкові...

А ще у мене радість. Святкую невелике, але значиме досягнення. Тепер я повноправна власниця автівки. Все, більше не висить на моїй ніжній шиї огидний кредит! УРА!

Ця подія мене так надихнула, що я мало не побігла купувати собі Frey Wille. Але вчасно зупинилась, бо в екстазі мало не забула, що маю ще багато важливих цілей. Про Frey Wille поки мрію. А зараз вирішила поки порадувати себе брошкою hand-made, на створення якої і надихнув Frey Wille. Вимагаю оцінки!:)

Все більше схиляюсь думати, що одним з хедлайнів мого життя є - "Шара не прокатит":) Ну і добре - не буду втрачати даремно час сподіваючись на шару. Працювати!