Подорож у пів хвилини

У мене завали на роботі, але ранковий літературний настрій такий потужний, що я поборола своє бажання працювати і вирішила спочатку написати. Бо як не напишеш зразу – вже потім настрій можна і не впіймати.

Завжди є в житті момент, коли всі довкола ловлять гав. Головне, щоб ти в цей момент діяла.
Підтвердження цьому знаходжу у життєвих ситуаціях. Вранці як звичайно я везла доцю в школу. Ми успішно розвернулись і стали чекати зеленого світлофору на площі Слави. Але на перехресті стояв регулювальник, розмахуючи своєю безтолковою палкою. Ми мирно гомоніли в машині, коли я звернула увагу, що потік з нашого боку за 5 (!) хвилин взагалі не просунувся. Без агресії я поклала долоню на клаксон. Секунд так на 30. Коли відпустила – почула за спиною дисонований духовий оркестр. Водії закипали, а мент лише піддавав жару. Він пропускав потоки праворуч і ліворуч, він навіть пустив зустрічні машини, а нам «стоп». Своє знущання він прокрутив три рази. Три рази ми вибухнули духовим залпом. Марно.

Я почала нервувати, бо доцю «записують» за запізнення і вона могла розстроїтись. З цією думко раптом, в одномоментя, світ довкола мене застиг – спина мента, дудіння навкруги, носи автівок з лівого повороту, дядько в машині поруч колупається в носі, вид пустої зустрічки у дзеркало заднього виду і чиста зустрічка попереду, плавний розворот, невпевнений взмах палкою, очі мента повільно підіймаються і округлюються, губа із свистком відтопирюється… Все зупинилось в русі і лише мій напрямок на лівий поворот по зустрічці цнотливо вільний. І я поїхала! Подорож у пів хвилини.

Картинка нагадала мені сюжет невідзнятого фільму. Уявіть, відбувається пограбування магазину, бандюкуватий грабіжник виймає свою гармату і матюкає касирку. Стоп кадр! Переляк в очах дівчини, скажена морда злодюжки, який розбризкує застиглу в повітрі слину, напіввідкритий касовий апарат, відвідувачі розпластані на підлозі….. І тільки ти можеш рухатись. Береш гроші з каси, кладеш їх в мішок і вішаєш на шию злодюжці, знімаєш йому штани, обвязуєш ноги, вкладаєш в руку іграшковий пістолет, і дзвониш ментам. Розморожуєш сцену перед входом копів. Бу-га-га))

До речі, а як ви тренуєте свою реакцію?