11 березня 2010

Читаю по обличчю

Що можна прочитати на обличчі незнайомого чоловіка за 2 секунди? Іноді зовсім нічого – просто проходиш повз. Часом, хочеш затримати погляд на довше і дізнатись про нього більше. Або просто дивишся і не читає. Іноді перехоплює в грудях. А сьогодні я побачила обличчя чоловіка, на якому було написано все. Все, що він робив учора ввечері, які у нього цінності, скільки грошей він має, де він їх краде і як ставиться до людей взагалі, і жінок та дітей зокрема. І хоча я просто проїжджала повз нього в авто, але цупкий неприязний погляд вловила.

Високий, в стильному темному костюмі, краватці, зав’язаній на італійський манер, світлій сорочці та нахабно розстібнутому пальто. Вчора йому було добре. А сьогодні вранці – тяжко. Він наче вдягнений в накрохмалену форму – все стоїть, пахне, скрипить і біліє. А з коміра стирчить втомлений фейс з розтріпаними пацьорками світлого волосся. Очей не видно, їх укутали водянисті мішки – китайці в місті. Злі очі. Він явно вчора не на дитячому дні народженні випивав шампанське. Здається його ще й досі штормить. А може він що міцніше приймав і навіть спати не лягав. Модний такий, розтягує широкі швидкі кроки із здивованим виглядом «о… сніг… херня якась». Ми зразу маємо зрозуміти, що он там за 5 метрів то його «мерс» виблискує. Як правило, чим такий типаж займається – загадка. Біг він в печерський суд чи штаб Яника. Напевно з категорії чиновників, які «придумують схеми», приватизують, зливають і поглинають, радять і виконують держзамовлення.

Сиджу і думаю: чи то я така прониклива стала, чи у мене фантазія бушує? Чи з вами теж таке буває – бачите людину 2 секунди, а вже розумієте про неї все?

Немає коментарів: