22 серпня 2010

Океан

Я купалась в океані. Вперше в своєму житті. Хвилі були гарними і теплими. Вміру солоними. Безмежними. Як і моє щастя в цей момент. Невже це я? Невже я тут? На краю Європи? На перехресті континентів? В ОКЕАНІ? Який я не бачила ніколи в своєму житті, а тепер він омиває не лише береги Європи та Америки, а ще й більчаче тіло? Так це я. І я тут. Тут і зараз. І я кажу собі - "запам'ятовуй цей момент на все життя. Як ти тут у цих ніжних хвилях і те як тобі ДОБРЕ!". Можуть випасти лінзи з очей... цей факт мне хвилює, але не настільки, щоб не насолоджуватись ОКЕАНОМ!!! Я щаслива!

5 коментарів:

ash-berry сказав...

Клас! Я цього року також поставила власний «водяний» рекорд та зайшла в море майже по шию, досі не віриться)

Bilka сказав...

краще б вони тобі наножники подарували замість наруквників:)

Flat Cat сказав...

Понимаю тебя. Для меня тоже океан когда-то был великим непонятным и страшно притягательным. Я безумно хотел его увидеть и в него залезть. Это стало просто идеей фикс. И когда 10 лет назад добрался, увидел и залез - все мои ожидания оправдались.

Bilka сказав...

Знаєш, мені Knocking at the Heaven's Door напевно тому і подобається... бо мені дуже зрозуміло, чому він саме океан так хоче побачити. Фінал дуже трагічний, але це зрозуміло з самого початку, що так буде. Зате океан він таки - побачив. Гарно!

Skuns сказав...

Эххх... водичка