Вранці ллє дощ, виїжджаю зі свого двору, повертаю праворуч, може трохи когось підрізаю, змах палки, зупиняйся дорогенька. І невже мій ранок почнеться з «них»? Салон розриває від besame mucho, молоденький даїшник з цікавістю зазирає крізь щойно розкрите мною вікно.
-Доброго ранку!
-О?! Девушка?! Приятного вам дня!
І все. І я поїхала. Дивно, але щось дуже приємно)
Публікації
2 коментарі:
ага.. тіпа не бачив, коли зупиняв)))
а може й не побачив, бо я, чесно, нічого не зрозуміла:) А може це він від моєї краси ошалів:-)))))))
Дописати коментар