02 травня 2009

Іноді мені хочеться дивного

Іноді мені хочеться дивного. Останнім часом це трапляється щось занадто часто. От сьогодні я раптом подумала, що дуже гарно було б мати в багажнику набір для бадмінтону – випала нагода на шашличок до когось заскочити от і можна витягнути і пошпілитись. Подумало – дію. Спорт-магазин взяли штурмом – обіржакали всі садомазо халахупи, продавщиця мене мало не звабила прикупити якийсь модний пір’ястий воланчик (тьху, ніби я тут супермодна тьотка профі в бадмінтоні знайшлась, хі – чудо з ракетками в пір’ї), подружка теж вийшла з прикупкою – гантельки їй довелось поселити в сумочку.

От так славно і розпочався деньок, а скінчився – черевичками кольору цнотливого бузку, який зараз буяє у нашому ботсаду.

Немає коментарів: