04 червня 2009

Черешня і Ко

Ех, покоління урбаністичних заморожених супермаркетських Білок! Білок, які звикли до модифікованої сливи, фасованої моркви і судочкової черешні…

Сьогодні я це відчула всім своїм нутром, шкуркою, носом, очицями і, звісно ж, язиком! Проходячи повз кабінет, в якому щось святкували, я вкинула собі до рота запашну черешеньку, і пішла далі у справах. Духмяний післясмак не давав спокою, дражнячи піднебіння. Краєм вуха я почула, що цю смакоту купили на «якомусь ринку».

В обід я поїхала у справах на пошту, тут поруч, в спальному районі. Повертаючись дворами до припаркованої на вулиці машини, я раптом помітила синє шатро. «Ринок», - сказав мені внутрішній голос. «Черешня», - відповів язик. І ноги понесли…

Спочатку зайти всередину мені стало страшнувато. Ринок? Фі! Я вже років 5 не бродила по таких місцинках для пролетаріату. Я ж просунута. Я – на магазині сиджу. Ех, зайду!

Маленький чистенький простір вразив мене з першого кроку. Червоний-помаранчевий-насичений зелений-жовтогарячий-фіолетовий… Всі барви літнього огороду водночас вистрілили в очі, а знайомі з дитинства запахи заполонили свідомість. Як зомбі я почала бродити рядами. Мені стало раптом все одно яка ціна. Я просто захотіла все це спробувати! Першою стала суниця – аромат червневого лісу різко вдарив в ніс, на мить мене відкинуло в дитячі спогади і кошик з маленькою ягодою опинився у мене в руках. Черешня…. Чорна… Мелітопольська) Що це за місто таке дивне – для мене це воно вкрите по самі верхівки дахів черешнями). На ваги! «Візьміть дитині полуницю»… Бля, яка ж вона пахуча! Бамц! «А що вже сезон на абрикоси?» «А ви скуштуйте!» «А ви наважте кілограмчик»…

Вийшла я з цього іграшкового ринку як очманівша. В руці важкенький пакетик. І раптом задумалась – чому я собі в цьому відмовляю? Невже мені шкода грошей? Та наче ні…. А що? Я раптом згадала свій останній візит у фруктовий відділ, і зрозуміла – мене він не збуджує. А я купую те, що мене збуджує. Тому й оминаю пластикову полуницю, бо вона як силіконові сіськи – гарна і несмачна. Тому зазвичай беру зелень, або щось потрібне.

А за ягодами треба ходити на базар…) А ввечері ще морозива купити…

2 коментарі:

Foxy сказав...

Я думав: бiлка - хижак, а вона виявляеться травоядна iстота!:)

Squirreldom hostess сказав...

Ягоди не трава:-) Нє))) Мнясо вона теж поважає, а ягодки любить ще бейлісом заливати, хіба Білки алкогольні тварини?!)