18 травня 2009

Белые розы, ля-ля

Люблю спостерігати за людьми на вулиці, в барах, в чергах. Як вони рухаються, жестикулюють, вимовляють, дивляться… Будую собі свою історію цієї людини. От і сьогодні зачепила поглядом хлопчика в черзі. Злостиво так, зачепила)

- Стоїть букетон тримає. «Мля, а чого ти вирішив купити розочки в сільпі?»

- Посмішка у нього гуляє така самовдоволена. «Зрозуміла, радієш. Тіпа ти класний пацик, зараз прийдеш додому і твоя кохана ахренеет з того який ти розтакий претакий»

- З черенців скапує вода (вони ж бо у відрах тут страшних стоять), він витягує руку з квітами поперед себе. Посмішка ідіота ще більше розтягається на його мармизі. «Блін, це ж треба таке обличчя мати – маска гумплена та й годі. А квіточки того – тю-тю, вже краєчки у цих білих роз завернулись. Любитель ласкового мая…»

- Поправляє цилофанку. «Цікаво, а він її зніме перед тим як дарувати? Не зніме… Угу, і цінники аж 2 приліплені на цилофанці. Здере? Думаю здере, тільки воно повністю не здереться, але ціни не буде видно. Ну коротше вона зрозуміє, що то він зідрав, бо ж бо культурний мальчик, вчили так його – цінники треба здирати з подарунків».

- Порозкладав на касовій стрічці джентльменський набір – пару шоколадок, orbit і пляшку пива. «На пальці обручка. Ага, зрозуміло – маладаженннн хренов) Тіпа там у них іпотечна ідилія. Рози-дохляки у виправдання за пиво. От виймає свій ідеальної форми гаманець (якщо в гаманцях водяться гроші, то вони деформуються вже через місяць після придбання, і взагалі м’яка шкіра швидко приймає іншу форму) з ідеальної педовочки сіренького кольору, педантичною рукою защіпаючи замочок за замочком… Фу-у-у-у, бридотно»

Чоловік має складати враження чистоти, але невимушеності. Щось в ньому має бути «не ідеальним», тоді він може таки бути ідеальним. Без педантності і дотошності. Він дарує своїй жінці квіти в тугих бутонах свіжі і яскраві. І якщо його гаманець ще не з м’якої шкіри і не встиг деформуватись під пресом купюр, то він приносить коханій бузок в оберемок, любовно зламаний у найближчому дворі – запашний і ще навіть, трохи мокрий…

Така собі вечірня лірика)))



2 коментарі:

Foxy сказав...

Ото в вас лірика. Це ж сатира!!! Фельєтон:))) А взагалі Білка щось ви зла були:) Хлопець може перший раз квіти купує, тому й посмішка дурновата:)
А взагалі, я впевнений що нема для чоловіка більш безглуздої покупки ніж квіти. Тобто все ж зрозуміло, жінки люблять, та-та-та, але розум кожного разу каже "ой, дурне-е-е-е":) Тому сам факт, що чоловік САМОСТІЙНО купив квіти ,будь які, повинен бути відсвяткований:):)

Bilka сказав...

Я чекала, що ви станете на бік всіх чоловіків. І правильно робите - бо ж ви до того роду належите, а своїх треба триматись) Насправді, тут не сам факт купівлі, а просто мальчик бридкий якийсь був і жлобкуватий, і в черзі треба було когось розглядати. А думки - вони ж як коники-горбоконики скакають, не скажеш же їм - "стоп, перестати всяку херню думати, шшш".

А чому ти переконаний, що для чоловіка - це безглузда покупка? Чим покупка квітів для коханої жінки відрізняється від купівлі тортика для коханої, чи її улюбленого вина? Від вина вона отримає фізичну насолоду, а від квітів - естетичну. А поверх всього - увага та піклування і розуміння того, що для неї він думав, робив і переживав. Все просто. Вона оцінить.