Тріо для кролика

Люблю їжу! Цими двома простими словами я урочисто започатковую нову рубрику в своєму більчацькому царстві. Поправлю себе – люблю їсти, але не готувати) Але ж життя не завжди нам все на блюдці приносить зі словами «їж, люба». Тому зараз мені доводиться щось таки готувати, бо всі мої поїхали, і я на хазяйстві, треба щось їсточки.

За останні 3 дні у мене плавно почали видовжуватись вуха та зменшуватись хвіст – я перетворююсь на кроля. Жеру салатипомідоритравувсякубля. Я стала справжнісіньким експертом в темі «сходи в магазин один раз, але їж свіже щодня». Мені, навіть, починає подобатись цей ритм. Але найголовніше – ніхто не докладає своїх лап і лапок до моєї зелененької руколи і вонючих сирів. Це гріє і надихає на нові кулінарні подвиги, деякі з яких можуть носити горде звання шедеврів у моєму більчуцькому раціоні. Ну що, почнемо?

Салат «Рукола 4ever»
- Рукола ізраїльська, пів коробочки, на грами не знаю скільки це
- Полуниця (краще кримська, бо вона пахне), грам 150 – порізати!
- «Семки», чверть пачечки (решту ¾ можна потім з пивом доїсти)
- Кедрові горішки - посмажити:-)
- Бебі-моцарела (4-5 кусочків) – зазвичай, нашого виробництва - бридотна, але купила в баночці пластиковій, Добряна, здається, так навіть нічого так – антикризова моцарела)
- Сіль, перець, оливкова олія

Салат «Лола з Каліфорнії»
- Салат Лоло Бьондо (це не я така просунута – це на ньому так написано було)
- Помідор один
- Мигдаль каліфорнійський пластинками (ах як же він сюди пасує, з оливковим маслом смак просто божественний!)
- Фета - саме так не довго парячись назвав свій сирний продукт Білоцерківський сиркомбінат. Європейська конвенція до нього ще не добралась. Феті цей сирок-помазок годиться хіба у десятиюрідні бабці, але може бути. Назвемо його Тефа)
- Яйце (зварити в круту, перерізати пополам)
- Сіль, перець, оливкова олія

Салат «Мармедія»
- Рукола (недоїдена пів пачки)
- Салат (теж треба доїсти поки він ще живий)
- Огірок (тільки не різати його як на олів’є, а по-людски, квадратами великими)
- Тефу теж доїдаємо
- Пармезанчик-промисловий (цікава фішка, такий з баночки як для пасти) – трохи присипаємо, він просто присмак солонуватий дає, нам
- Шматочок рибки червоної (якщо є – я випадково знайшла. Якщо немає – то й хрен з ним, тільки пере назвати тоді салат по-іншому треба)
- Сіль, перець, оливкова олія.
- В прикуску з finncrisps все наминаємо – Краса!

Ще всюди піде бальзамічний оцет, тільки у мене цього барського інгредієнта не було, нажаль. Як бачите, з цих трьох нехитрих салатів можна ще штук 5 інших комбінацій наваяти. Головне правило – ніякого майонезу і обов’язково трава зелена і по-більше!!! А ще відчуваю, що тему горіхів-насіння можна і надалі розвивати в салатах.

До речі, ці три дні не лише принесли мені рецептики трьох салатів. Я стала краще у просторі орієнтуватись. Щоправда, це стосується лише вибору травички. Як завжди, якщо я потрапляю в магазин без списку, то починаю страшно тупити, набираючи походу «все що я люблю», а не те «чого вистачить на довго і що люди їдять». Так і сьогодні – повна дезорієнтація, бо список облінило мене писати. Зате, потрапивши у відділ «Фрукти. Овочі» я зразу відчула свою стихію – привчила таки себе, от і тут позитивний вплив. Руки самі потягнулись до полиці з зеленими листочками-пучочками, горішками і всякими іншими помідорними справами.
Варто відправити всіх домашніх відпочивати, щоб нарешті зайнятись вихованням своєї хазяйновитості, пригадавши поради однієї Лисиці) Ням вам!