Інтуїція капризуля

Интуиция вообще дама капризная – если чувствует,
что ей уделяют мало внимания, начинает чахнуть, а через какое-то время вообще
впадает в летаргический сон.

Інтуїція – складна і загадкова річ. «Напевно, у мене її немає», - завжди думала я, почувши чиюсь історію про те, як внутрішній голос підказав вчинити так чи інакше. Але це не так, бо інтуїція – не просто якась риса характеру чи якість, притаманна лише певним людям. Інтуїція є у всіх нас. Навіть саме походження слова говорить про те, що її можна розвинути, звертаючи увагу на свої відчуття.

Інтуї́ція (лат. intuitio - споглядання, intueor — уважно дивлюся, звертаю увагу) – це здатність людини у деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, знання і т. ін.; чуття, проникливість, здогад, передчуття, шосте чуття. У філософії - безпосереднє осягнення істини без досвіду і логічних умовиводів. (Вікіпедія)

Але мій внутрішній голос практично завжди спить. А може він так голосно кричить, що я його вже і не чую?.. Але ж питання не в тому є інтуїція чи немає її. А в тому – ЧОМУ ми її часом не хочемо чути.

Чи довіряємо ми своїм відчуттям? Першим враженням? Своїм «здається»? Чи прислуховуємось до своїх «не хочеться» і «не час»? А може ми частіше починаємо «кричати» та закликати до здорового глузду як тільки почуємо бодай слабкий внутрішній голос-інтуїцію?

Ці запитання я задала собі – невже я настільки не довіряю самій собі, що сама ж і заклеюю скетчем рота своїй інтуїції? У простих житейських ситуаціях я почала перевіряти свою теорію «слухання себе». Просто наказала – «ти маєш собі довіритись». От дуже простий приклад. Вчора їхала за донькою, аби йти на гімнастику, але не знала точно звідки я її маю забрати – зі школи, чи з кружка. Часу обмаль. Перше мені спало на думку, що дітей не повели на кружок. Потім я почала роздумувати логічно, що причин не йти нема і все таке. Але все ж експеримент є експериментом, і я поїхала в школу як мені зразу і «здалось». Вона була там.

Я провела вже декілька таких міні-експерементів. Все працює. Інтуїція є! Тепер буду більше про неї піклуватись і готувати до більш серйозних «проектів»:)

Ці спостереження мене наштовхнули і на іншу думку, яка веде мене наступним логічним ланцюжком. Інтуїція --> довіряти собі --> бути чесним з собою --> бути актуалізованим. Отже, чим більше ми прислухаємось до свого внутрішнього голосу, тим більше кроків ми робимо на шляху до актуалізації та удосконалення.

Мій вибір - слухати свій внутрішній голос.

Пройти символічний тест "Чи розвинена у мене інтуїція">>