Затишок із книжковою шафою

Осінь. Ще не холодно, але мені все більше починає хотітись затишку. Заритись, закопатись, засісти…

Останнім проявом цього хотіння є книжкова шафа. Невеличкий вузенький пенал світлого дерева з відкритими квадратними поличками. В нього я поскладаю всі свої книжки, які невідомо звідки з’явились на початку осені в моїй оселі і тепер валяються всюди – на підлозі, підвіконні, в ліжку, на шкурці невідомого звіра, кріслі… Я уявляю собі момент, коли я буду їх розставляти – не рівно чи в стопку, а під нахилом наче хтось щойно взяв переглянути книгу і поклав не на те місце…

Хочу книжкову шафку – зустрічаю осінь.