14 вересня 2009

Запасаюсь на зиму

Навіть якщо ти низькопримативна тварина, все одно в твоєму тілі бути інстинктам. А як ще пояснити собі цей осінній потяг «запастись і залягти»? І наче ще не ллють бридкі дощі, на вулиці тепло і пахне листям, а хочеться лінуватись, відкрити хату-читальню і сидіти в теплому кублі. Чим я і займаюсь останнім часом. А щоб кубло було затишним – його треба облаштовувати (дивно це все – точно інстинкт). Сказано - зроблено. Сьогодні була зібрана і примощена таки прикуплена книжкова шафа! І нічого, що у мене виявилось чотири з половиною книжки (а я думала, що скоро вже на хомяків буду свою бібліотеку пускати), зате можна всяку красу туди вмостити). А взагалі - раз на рік можна і прикупити собі якісь меблі. Минулого - це були штори (по вартості точно як меблі). І теж восени.

І запасатись. Їжею. А що це як не інстинкт – раптове бажання приготувати якийсь збочений рецепт з книги високої кулінарії? Дерти шкуру з помідорів і перців, чавити лимони, змішувати це все з фасоллю і поливати киплячою бринзою… Правда, було смачно:-) Коли це я таке витворяла в останнє?

І, нарешті, найголовніше. В суботу я чи не вперше за три (!!) місяці ввімкнула телевізор! До 4 ночі жадібно дивилась всі підряд фільми, включно з «Еволюцією». І не тільки. Ще й DVD п’єднала (тепер страждає дитина, бо як його назад впихнути в інший телек мама, якій раптом заманулось фільм подивитись, не знає)!

А ще мені все пофіг. Доктор, я буду жити?

Немає коментарів: